Моя стаття в Software Developer's Journal.

В Software Developer's Journal опубліковано мою статтю про використання R та MongoDB "Crunchbase analysis using MongoDB and R". Основні ідеї статті можна почитати в блогпостах RMongo. Використовуємо для аналізу Crunchbase R та MongoDB і Аналіз інвестицій у технологічні компанії (Crunchbase з R та MongoDB). Якщо хтось бажає ознайомитись з англомовним варіантом - пишіть на energyfirefox@gmail.com.

My article "Crunchbase analysis using MongoDB and R"  was published in Software Developer's Journal.  You may read the main ideas of this article in publications  RMongo. Використовуємо для аналізу Crunchbase R та MongoDB і Аналіз інвестицій у технологічні компанії (Crunchbase з R та MongoDB) (in Ukrainian).  If you want read this article in English,  you should email me (energyfirefox@gmail.com).

Аналіз інвестицій у технологічні компанії (Crunchbase з R та MongoDB).

При використанні пакету RMongo ми зіткнулися з обмеженнями при роботі з вкладеними структурами.
Тому якщо дані містять в собі інші вкладені підструкутри(що, власне, і притаманне MongoDB) доцільніше використовувати rmongodb.
В нашій базі містяться всі дані про компанії, які доступні на crunchbase.  Ознайомитись з інформацією про Facebook можна тут http://api.crunchbase.com/v/1/company/facebook.js.
Для аналізу нам будуть потрібні лише такі дані:
Назва компанії, сфера її діяльності, рік заснування, раунди фінансування цієї компанії, рік  та сума інвестицій у цьому раунді, кількість інвесторів та їх тип (фінансова організація, особа чи компанія).

RMongo. Використовуємо для аналізу Crunchbase R та MongoDB

Працювати з MongoDB використовуючи R можна викостовуючи пакети RMongo та rmongodb. RMongo - клієнт для MongoDB.

MongoDB - нереляційна база даних.

У багатьох людей згадка про "базу даних" відразу викликає асоціації з MySQL, таблицями і SQL-запитами. MySQL,  як і Oracle чи Postgresql, є реляційною СКБД (системою керування базами даних). Інформація в них зберігається у вигляді зв’язаних таблиць. Кожна таблиця має власну схему (структуру), яка включає назву таблиці та набір полів (атрибутів, колонок). Сукупність усіх схем таблиць становлять схему реляційної бази даних.

  Якщо дані у нас різнотипні, наприклад, є товари магазину,  у якому продають паперові та електронні книги. Ці типи товарів мають різні атрибути. Тому, при зберіганні інформації про них у реляційній БД потрібно або мати одну велику таблицю, яка об'єднує всі атрибути, або зберігати дані про різні товари у різних таблицях, а тоді об'єднувати їх JOIN. Чим складніша схема бази, тим складнішими стають запити на отримання інформації. Виконання складних запитів збільшує навантаження на сервер бази даних.  Наразі набирають розповсюдження бази даних, які не мають схеми - NoSQL БД.  Збереження даних у таки базах є значно менш затратним. NoSQL розшифровується як Not Only SQL.  Однією з них є MongoDB.